Вічно живе Розповіді Родіон Березов (рос)

"Вічно живе", розповіді Родіон Березов

Після Другої світової війни в Росії майже не залишилося сім'ї без жертви: одні були вбиті, інші потрапили в полон, треті пропали безвісті, четверті стали каліками — хто без ноги, хто без руки, сліпучі, оглухлі, безпомічні. Такого горя, ще не бачила Земля. Стогін, крики, ридання стали лунати в кожному селі. Плакали і жителі Благодатного, але поряд зі сльозами чулися й такі промови:
- У чому бути, того не минути.
- Що заслужили своїми справами, то й отримали від Бога.
У тих, хто повертався з полону, питали про своїх:
- А про наших нічого не чули?
Коли стало відомо про те, що деякі не схотіли повернутися на батьківщину, а вирішив залишитися на чужині, душі родичів переповнилися новим складним почуттям. У цьому почутті було й розуміння такого рішення, і співчуття, що залишилося, і неприхований біль від свідомості, що розлука з близькими, ймовірно, назавжди...
А ще згодом стали розлітатися чутки, що люди, які не захотіли повернутися, вирушають із Європи в далекі країни: до Австралії, до Аргентину, до Америки...
Книга "Вічно живе" - це книга про долі російської людини та Батьківщини в трагічний період червоної диктатури. Випробування, яких зазнають герої книги, близькі та зрозумілі кожному з нас. Тому книга викличе безперечний читацький інтерес.