І сопілка і сполох. Поезія. Віктор Борщ (рос.)

І сопілка і сполох. Поезія. Віктор Борщ

"Дорогий мій читачу!
За старою своєю природою я - людиноугодник, і вказувати людям на їхні пороки - не моє покликання. І талант сатирика несу, як тяжкий тягар. Сам тягнуся цими гострими віршами, і читати їх у зборах не люблю. Зовсім інша справа - говорити про любов, про доброту та милосердя Боже.
Але ось що зауважив: коли порушується питання про те, чи не залишити мені цей невдячний жанр, щоразу отримую відгуки на його підтримку від друзів - щирих богобоязливих християн, яким дорога святиня. Вони говорять про наболіле і закликають частіше бити на сполох. Вони вірно розуміють, що моя зброя спрямована не проти людей, а проти гріха та пороку. І я знову беруся за "гостре перо".
Поет наділений душею, особливо сприйнятливою як до всього прекрасного, і до порочного. Тим більше я, як постраждалий від безбожного життя, будучи жорстоко обдуреним атеїзмом, але прозрілий з милості Господньої, тепер просто не можу не кричати до всіх добрих людей про смертельну небезпеку, що загрожує їм. А про небезпеку попереджають не завжди спокійним та приємним голосом. Тож, прошу вас, будьте поблажливі до мого різкого крику.
Тим самим із вас, хто вибрав "широкий шлях", ніяка поезія не допоможе, якщо на вас не діє Слово Боже. Але ж знайте, що Бог любить і вас, сумує за ваше лихо». Від Автора.